Вправи, які швидко повертають психологічну рівновагу

 

Вправа “Звук”

Краще заплющити очі, щоб не відволікатися, зосередитися й вирізнити 3–5 різних звуків у приміщенні (рух стрілки годинника, звук телевізора в сусідній кімнаті тощо).

Потім треба так само спробувати виокремити кілька звуків за межами приміщення (сигнал машини з вулиці, розмову перехожих).

“Коли ми використовуємо органи чуття, у цьому випадку слух, то повертаємо організм до тілесного контакту з оточенням, що є для нього первинним. Так ми перефокусовуємо увагу на момент “тут і зараз”, і наше тіло розуміє, що воно в безпеці. Тобто ми зі стану стресу повертаємо його до стану okey”.

 

 

Вправа “Колір”

Знайдіть у кімнаті шість різних кольорів. Вправу також можна модифікувати: знайти чотири білих предмети, сім зелених тощо.

Подумаєте, що відбувається в цей момент. Ми використовуємо такий орган чуття як зір і повертаємо тіло в момент “тут і зараз”, показуємо йому, що все гаразд, ти тут, у кімнаті, у безпеці. 

Якщо ви на вулиці, можна адаптувати чи поглибити завдання. Наприклад, знайти п’ять (три, сім) ознак пори року, птахів, людей із відповідним кольором одягу тощо.

 

Ігри для зняття стресу (від Світлани Ройз)

 

«Погода»  
Обережно простукайте подушечками пальців долоні чи тіло дитини: спочатку м’які доторки, немов дитину гладить сонечко і легкий вітер (стукаємо повільно, м’якенько, тихо); потім вітер посилюється, починається дощ — йдемо швидше і тупочемо; дощ посилюється — торкаємося сильніше, злива — ще сильніше простукуємо, гроза, ураган — ще сильніше, дмухаємо і кричимо; вітер заспокоюється, дощ стихає — поступово йдемо тихіше і повільніше; закінчуємо «прекрасною погодою».

 

«Сніговик»                         

«Ліпимо» із тіла дитини сніговика. Просимо напружити всі м’язи, наче він змерз.
А потім «гріємо сонечком»: вийшло сонечко, і сніговик тане. І дитина розслабляється.

 

«Очищення»

Сонечко чи вода проходить (із нашими торканнями) по тілу згори вниз — і змиває, освітлює все, що напружує, лякає, заважає.

 

«Квітка чи дерево» 

Запитайте у дитини, ким вона хоче бути: якою квіткою чи деревом. Торкніться стоп («У тебе дуже міцне коріння, воно із землі бере все, що потрібно для життя і міцно тримає тебе»). Торкніться боків («У тебе такий стрункий/сильний/міцний/гнучкий стовбур. Він може зігнутися, може схилитися, але він ніколи не зламається. Він витримає всі вітри та урагани»). Торкніться голівки («А це твоя крона — красива, ніжна, соковита, сильна. Ти — дерево Життя»).